BIGTheme.net • Free Website Templates - Downlaod Full Themes

info2

Як зробити "прокладковий тест" при нетриманні?

Прокладковий тест – простий метод, що дозволяє оцінити стадію нетримання. Суть методу полягає у визначенні об’єму неконтрольовано виділеної вами сечі за допомогою зважування вашої прокладки. 

Інструкція до проведення та оцінки:

Для проведення тестування вам знадобляться:

  • гігієнічні прокладки;
  • точні ваги (можна кухонні з точністю +-2 гр.);
  • годинник;
  • засоби для запису.

Як проводити тест?

  1. Зважте ще невикористану прокладку та запишіть її вагу.
  2. Встановіть прокладку та запишіть час встановлення.
  3. Після закінчення часу тестування зніміть прокладку та одразу зважте її.
  4. Запишіть результат зважування використаної прокладки.
  5. Вирахуйте різницю у вазі між невикористаною та використаною прокладками. На скільки вона стала важча? Запишіть результат тестування.
  6. Оцініть результат тесту за шкалою самостійно, або покажіть вашому лікарю.

Поведінка під час тестування:

В залежності від ситуації, тестування можна  проводити з фізичним навантаженням, або просто займаючись звичайними справами. Обов’язково запишіть чим займалися під час тестування. Пийте звичайну для себе кількість рідини.

Час тестування.

Існують різні стандарти щодо часу тестування:

Спрощений - дозволяє приблизно оцінити ступінь нетримання:

Час тестування – 4 години. Залежно від вашої ситуації, ви можете  користуватись одною прокладкою протягом цього періоду, або змінити кілька. Якщо скористались кількома, потрібно оцінювати сумарний результат за всіма прокладками.

Для зручності в тестуванні можете скористатись готовим бланком для даних, який можна скачати тут.

Деталізований – дає детальну інформацію лікарю щодо ситуації із нетриманням. Під час проведення, рекомендовано також вести «Щоденник нетримання», де фіксується кількість випитої рідини.

Час тестування  – 24 години, бажане 3-разове повторення тесту. Частота зміни прокладок – 1 година.

Для зручності в тестуванні рекомендуємо фіксувати дані у готовому бланку «Щоденника нетримання», який можна скачати тут.

Оцінка результатів:

Якщо ви проводили тест за спрощеним стандартом (4 години), оцініть ступінь нетримання за такою шкалою:

Початкова (крапельна стадія) – до 50 грам

Легка – 50-100 грам

Середня –  100-200 грам

Важка – 200-300 грам

Дуже важка – більше 200 грам

Якщо ви проводили тест за деталізованим стандартом (24 години), зверніться з результатами тесту до лікаря, для діагностики. 

Неутримання сечі: корисна інформація

  • Неутримання сечі - поширена проблема >

    В нашому суспільстві не прийнято відкрито обговорювати тему нетримання сечі, більшість воліє приховувати, що страждає на цей недуг. Хоча статистика стверджує, що щонайменше 50% жінок старше 30 років стикалися із цією проблемою особисто. Важливо, що в нашій культурі, через погану поінформованість, поширена думка, що нетримання сечі - це невід'ємний атрибут старіння та розплата за народження дітей. Відповідно жінки змиряються з дискомфортом та мало хто намагається боротися із цією пробломою. Як результат, часто трапляються депрессії, вимушена зміна стилю життя. Проте, насправді, не все так погано і цивілізована медицина пропонує вихід із неприемної ситуації, що сталася. Тож не потрібно пассивно страждати! Давайте розберемося, що до чого і як ви можете собі допомогти.
  • Нетримання сечі: види, симптоми, стадії >

    В нормі сечовипускання повинно відбуватись лише за бажанням людини, тобто є контрольованим. Нормальна частота сечовипускання 6-8 раз на день. Проте інколи нормальна діяльність сечостатевої системи порушується, внаслідок чого відбувається неконтрольоване витікання сечі, що ще називається нетриманням сечі. Найбільш поширеними видами є стресове та ургентне (імперативне) нетримання сечі, або ж змішана форма, коли обидва ці види поєднуються. Стресове нетримання сечі – це неконтрольоване сечовиділення під час напруження мязів, зокрема під час кашлю, чхання, сміху, статевого акту, або деяких видів фізичних вправ. Ургентне неутримання сечі – це неконтрольоване сечовиділення, що проявляється у формі різкого позиву на сечовипускання, що неможливо стримати. При чому відбувається витік сечі раптово, без попереднього позиву. За кількістю сечі, що втрачається неконтрольовано, можна виділити такі стадії: крапельна, легка, середня, важка. Детальніше
  • Нетримання сечі: причини >

    Якщо ви, або ваші рідні стикнулися із проблемою нетримання сечі, у вас неодмінно виникає запитання: чому це відбвається? Що в організмі не так? Точну відповідь вам зможе дати лише компетентний лікар, проте попередньо не завадить ознайомитись із можливими причинами нетримання. Загальні причини неутримання: механічне блокування сечовивідних шляхів; пошкодження головного мозку, або нервової системи; деменція, забудькуватість, або інші проблеми психічного здоров’я, які погіршують самовідчуття і притупляють позиви до сечовипускання; захворювання сечовидільної системи; проблеми із нервовими закінченнями у промежині і м’язами тазового дна. Інколи нетримання може виникнути несподівано, і протриматись лише протягом певного часу, поки діють фактори, що виклакили нетримання. Такими тимчасовими причинами можуть бути: тривалий постільний режим побічний ефект від деяких ліків, психічні розлади; вагітність; інфекція простати та її запалення; важкий запор, що тисне на сечовий міхур; інфекція сечовивідних шляхів та їх запалення; надмірна вага тіла. Детальніше
  • Неутримання сечі: як собі допомогти? >

    Перший крок у подоланні проблеми нетримання - це прийняти для себе рішення не миритися з нею. Нетримання виліковно і терпіти його навіть у слабкій формі є нерозумним рішенням. Почніть з виконання перших простих рекомендацій медиків: Якщо у вас стресове нетримання, то у переважній більшості випадків це повязано із слабкістю мязів тазового дна. Тож якщо у вас трапився випадок нетримання сечі без позиву на сечовипустання під час фізичного напруження, чхання, сміху тощо, це означає, що потрібно якнайшвидше зайнятися тренуванням м'язів промежини. Щоб натренувати м'язи тазового дна рекомендовано: 1) Регулярно та активно займайтися сексом. Це забезпечує природну стимуляцію та тренування. 2) Зайнятися фізкультурою. Такі загальноукріплюючі вправи як плавання, біг, велосипед, гімнастика тощо дуже позитивно впливають на стан м'язів промежини. 3) Виконувати врави Кегеля. Слід освоїти та регулярно виконувати спеціальні вправи на укріплення м'язів тазового дна. Ці вправи полягають в багаторазовому стистанні м'язів промежини без участі інших м'язів - сідниць, живота, ніг. Детальніше
  • Нетримання сечі: перший візит до лікаря >

    В Україні, не дивлячись на величезну поширеність нетримання сечі, з цією проблемою до лікаря приходить мало хто. І, на жаль, звертаються зазвичай на такій стадії захворювання, що потрібне вже більш серйозне лікування. Давайте розберемося чи варто відвідати лікаря із скаргами на неутримання і чого чекати на першому візиті. Спершу давайте розглянемо основні «відмовки» від звернення до лікаря. Чи справді вони виправдані? Некритичний стан, чи бажання впоратися без лікаря. Звісно, вам вирішувати, наскільки вам заважає жити нетримання. Якщо вам це не заважає, можна і справді не звертатися до лікаря. Але, в такому випадку, обов’язково виконуйте наші рекомендації із статті про самодопомогу вдома. В легких випадках виконання цих простих порад допоможе вам позбутися нетримання самостійно без лікаря. Якщо ж це не допомагає, все ж не варто чекати доки стан погіршиться, адже тоді лікуватись потрібно буде більш ґрунтовно, можливо навіть знадобиться хірургія, крім того можна пропустити таким чином серйозний недуг. Детальніше
  • Нетримання сечі: методи лікування >

    Вибір методу лікування залежить від виду та стадії нетримання. При стресовому, ургентному та змішаному нетриманні деякі рекомендації є загальними для всіх пацієнтів, проте у кожного з цих типів нетримання є свої особливості лікування. Основними напрямками у лікуванні є: зміна поведінки пацієнта, медикаментозне лікування, тренування м'язів тазового дна, хірургія. Зміни поведінки при лікуванні стресового нетримання сечі вклаючає такі рекомендації: менше пити рідини (якщо ви п’єте більше ніж нормальну кількість); відвідувати туалет частіше, щоб зменшити кількість сечі, яку ви можете втратити неконтрольовано; уникати бігу і стрибків, які можуть спричиняти більшу втрату сечі; відвідувати туалет більш регулярно; споживати харчові волокна, для уникнення запорів (які зазвичай погіршують ситуацію); кинути палити, щоб зменшити кашель і ризик захворювання на рак; уникати алкоголю та кофеїну, які стимулюють сечовий міхур; позбутися зайвої ваги; уникати їжі та напоїв, що роздратовують сечовий міхур, наприклад гостру їжу, газовані напої, цитрусові фрукти; тримати рівень цукру під контролем, якщо у вас діабет. Детальніше
  • 1