BIGTheme.net • Free Website Templates - Downlaod Full Themes

info2

Неутримання сечі: як собі допомогти?

Перший крок у подоланні проблеми нетримання - це прийняти для себе рішення не миритися з нею. Нетримання виліковне і терпіти його навіть у слабкій формі є нерозумним рішенням. Почніть з виконання простих перших рекомендацій медиків:

Якщо у вас стресове нетримання, то у переважній більшості випадків це пов'язано із слабкістю м'язів тазового дна. Тож якщо у вас трапився випадок нетримання сечі без позиву на сечовипускання під час фізичного напруження, чхання, сміху тощо це означає що потрібно якнайшвидше зайнятися тренуванням м'язів промежини.

Щоб натренувати м'язи тазового дна, рекомендовано:

1) Регулярно та активно займатися сексом. Це забезпечує природну стимуляцію та тренування.

2) Зайнятися фізкультурою. Такі загальнозміцнюючі вправи, як плавання, біг, велосипед, гімнастика тощо дуже позитивно впливають на стан м'язів промежини.

3) Виконувати вправи Кегеля. Слід освоїти та регулярно виконувати спеціальні вправи на зміцнення м'язів тазового дна. Ці вправи полягають в багаторазовому стисканні промежини без участі інших м'язів - сідниць, живота, ніг .Ці вправи дуже ефективні, проте виконувати потрібно правильно, сумлінно та регулярно протягом тривалого часу.

4) Користуйтесь електростимулятором м'язів тазового дна, що за допомогою імпульсів забезпечить тисячі стискань м'язів тазового дна та покращить тонус піхви. Ці прилади є дуже ефективним методом і, що важливо, не потребують особливих вмінь для використання. Потрібно лише 30 хв. часу щоденно для проведення сеансу і перші результати будуть відчутні уже навіть за 1-2 місяці, а інколи навіть за кілька тижнів.

Завдяки SensaTONE,  для того, щоб пройти курс лікування цим методом, не потрібно ходити на процедури до лікарні. Можна придбати прилад і користуватись ним, скільки потрібно, вдома.

Якщо у вас ургентне нетримання:

Потрібно тренувати сечовий міхур. Таке тренування передбачає сечовипускання за розкладом. Якщо ви захочете відвідати туалет між запланованим часом сечовипускання, то постарайтесь потерпіти якомога довше. Спочатку, можливо, потрібно буде запланувати сечовипускання щогодини. Потім збільшити проміжок на 30 хв., поки ви не станете здатні відвідувати туалет раз на 3-4 години.

Додаткові заходи:

  • Регулярно випорожнювати кишечник, за необхідності збільшуйте кількість харчових волокон у вашому раціоні.
  • Киньте палити, щоб зменшити кашель і подразнення сечового міхура. Куріння також збільшує ризик раку сечового міхура.
  • Уникайте алкоголю та напоїв з кофеїном, який може стимулювати ваш сечовий міхур.
  • Схудніть, якщо це необхідно.
  • Уникайте напоїв і продуктів, які можуть подразнювати сечовий міхур - гостра їжа, газовані напої, цитрусові фрукти і соки.
  • Якщо у вас діабет, тримайте рівень цукру у крові під контролем.

Порада: Перед тим, як починати тренувати м'язи чи сечовий міхур, заповніть щоденник неутримання та зробіть прокладковий тест. Через деякий час заповніть його ще раз, щоб оцінити свої успіхи.

Випадки, коли слід обов'язково звертатися до лікаря:

  • Якщо виконання рекомендацій на зміцнення м'язів тазового дна та тренування сечового міхура не допомагають протягом півроку.
  • У вас був запор більше 1 тижня;
  • У вас каламутна або кривава сеча;
  • Часта необхідність мочитися;
  • Біль або печіння при сечовипусканні;
  • У вас був епізод неутримання, пов'язаний із емоційним чи психічним станом;
  • Ви приймаєте ліки, які можуть викликати нетримання сечі (але не змінюйте і не припиняйте прийом будь-яких ліків, не порадившись із лікарем);
  • Вам більше 60 років, у вас тільки почалося нетримання сечі і у вас виникли проблеми із пам’яттю, або складності із турботою про себе.
  • Ви часто ходите в туалет, але кількість сечі, яка витікає – мала.
  • Ви відчуваєте свій сечовий міхур навіть після його випорожнення.

 Лікарі, до яких слід записатися на прийом із скаргами на нетримання сечі - уролог та гінеколог (для жінок).

Увага! Обов’язково викликайте швидку допомогу, якщо ви раптово помочилися і у вас є:

  • Складність говорити, ходити;
  • Раптова слабкість, оніміння або поколювання в руці чи нозі;
  • Втрата зору;
  • Втрата свідомості або запаморочення;
  • Втрата контролю над кишечником.

 

Неутримання сечі: корисна інформація

  • Неутримання сечі - поширена проблема >

    В нашому суспільстві не прийнято відкрито обговорювати тему нетримання сечі, більшість воліє приховувати, що страждає на цей недуг. Хоча статистика стверджує, що щонайменше 50% жінок старше 30 років стикалися із цією проблемою особисто. Важливо, що в нашій культурі, через погану поінформованість, поширена думка, що нетримання сечі - це невід'ємний атрибут старіння та розплата за народження дітей. Відповідно жінки змиряються з дискомфортом та мало хто намагається боротися із цією пробломою. Як результат, часто трапляються депрессії, вимушена зміна стилю життя. Проте, насправді, не все так погано і цивілізована медицина пропонує вихід із неприемної ситуації, що сталася. Тож не потрібно пассивно страждати! Давайте розберемося, що до чого і як ви можете собі допомогти.
  • Нетримання сечі: види, симптоми, стадії >

    В нормі сечовипускання повинно відбуватись лише за бажанням людини, тобто є контрольованим. Нормальна частота сечовипускання 6-8 раз на день. Проте інколи нормальна діяльність сечостатевої системи порушується, внаслідок чого відбувається неконтрольоване витікання сечі, що ще називається нетриманням сечі. Найбільш поширеними видами є стресове та ургентне (імперативне) нетримання сечі, або ж змішана форма, коли обидва ці види поєднуються. Стресове нетримання сечі – це неконтрольоване сечовиділення під час напруження мязів, зокрема під час кашлю, чхання, сміху, статевого акту, або деяких видів фізичних вправ. Ургентне неутримання сечі – це неконтрольоване сечовиділення, що проявляється у формі різкого позиву на сечовипускання, що неможливо стримати. При чому відбувається витік сечі раптово, без попереднього позиву. За кількістю сечі, що втрачається неконтрольовано, можна виділити такі стадії: крапельна, легка, середня, важка. Детальніше
  • Нетримання сечі: причини >

    Якщо ви, або ваші рідні стикнулися із проблемою нетримання сечі, у вас неодмінно виникає запитання: чому це відбвається? Що в організмі не так? Точну відповідь вам зможе дати лише компетентний лікар, проте попередньо не завадить ознайомитись із можливими причинами нетримання. Загальні причини неутримання: механічне блокування сечовивідних шляхів; пошкодження головного мозку, або нервової системи; деменція, забудькуватість, або інші проблеми психічного здоров’я, які погіршують самовідчуття і притупляють позиви до сечовипускання; захворювання сечовидільної системи; проблеми із нервовими закінченнями у промежині і м’язами тазового дна. Інколи нетримання може виникнути несподівано, і протриматись лише протягом певного часу, поки діють фактори, що виклакили нетримання. Такими тимчасовими причинами можуть бути: тривалий постільний режим побічний ефект від деяких ліків, психічні розлади; вагітність; інфекція простати та її запалення; важкий запор, що тисне на сечовий міхур; інфекція сечовивідних шляхів та їх запалення; надмірна вага тіла. Детальніше
  • Неутримання сечі: як собі допомогти? >

    Перший крок у подоланні проблеми нетримання - це прийняти для себе рішення не миритися з нею. Нетримання виліковно і терпіти його навіть у слабкій формі є нерозумним рішенням. Почніть з виконання перших простих рекомендацій медиків: Якщо у вас стресове нетримання, то у переважній більшості випадків це повязано із слабкістю мязів тазового дна. Тож якщо у вас трапився випадок нетримання сечі без позиву на сечовипустання під час фізичного напруження, чхання, сміху тощо, це означає, що потрібно якнайшвидше зайнятися тренуванням м'язів промежини. Щоб натренувати м'язи тазового дна рекомендовано: 1) Регулярно та активно займайтися сексом. Це забезпечує природну стимуляцію та тренування. 2) Зайнятися фізкультурою. Такі загальноукріплюючі вправи як плавання, біг, велосипед, гімнастика тощо дуже позитивно впливають на стан м'язів промежини. 3) Виконувати врави Кегеля. Слід освоїти та регулярно виконувати спеціальні вправи на укріплення м'язів тазового дна. Ці вправи полягають в багаторазовому стистанні м'язів промежини без участі інших м'язів - сідниць, живота, ніг. Детальніше
  • Нетримання сечі: перший візит до лікаря >

    В Україні, не дивлячись на величезну поширеність нетримання сечі, з цією проблемою до лікаря приходить мало хто. І, на жаль, звертаються зазвичай на такій стадії захворювання, що потрібне вже більш серйозне лікування. Давайте розберемося чи варто відвідати лікаря із скаргами на неутримання і чого чекати на першому візиті. Спершу давайте розглянемо основні «відмовки» від звернення до лікаря. Чи справді вони виправдані? Некритичний стан, чи бажання впоратися без лікаря. Звісно, вам вирішувати, наскільки вам заважає жити нетримання. Якщо вам це не заважає, можна і справді не звертатися до лікаря. Але, в такому випадку, обов’язково виконуйте наші рекомендації із статті про самодопомогу вдома. В легких випадках виконання цих простих порад допоможе вам позбутися нетримання самостійно без лікаря. Якщо ж це не допомагає, все ж не варто чекати доки стан погіршиться, адже тоді лікуватись потрібно буде більш ґрунтовно, можливо навіть знадобиться хірургія, крім того можна пропустити таким чином серйозний недуг. Детальніше
  • Нетримання сечі: методи лікування >

    Вибір методу лікування залежить від виду та стадії нетримання. При стресовому, ургентному та змішаному нетриманні деякі рекомендації є загальними для всіх пацієнтів, проте у кожного з цих типів нетримання є свої особливості лікування. Основними напрямками у лікуванні є: зміна поведінки пацієнта, медикаментозне лікування, тренування м'язів тазового дна, хірургія. Зміни поведінки при лікуванні стресового нетримання сечі вклаючає такі рекомендації: менше пити рідини (якщо ви п’єте більше ніж нормальну кількість); відвідувати туалет частіше, щоб зменшити кількість сечі, яку ви можете втратити неконтрольовано; уникати бігу і стрибків, які можуть спричиняти більшу втрату сечі; відвідувати туалет більш регулярно; споживати харчові волокна, для уникнення запорів (які зазвичай погіршують ситуацію); кинути палити, щоб зменшити кашель і ризик захворювання на рак; уникати алкоголю та кофеїну, які стимулюють сечовий міхур; позбутися зайвої ваги; уникати їжі та напоїв, що роздратовують сечовий міхур, наприклад гостру їжу, газовані напої, цитрусові фрукти; тримати рівень цукру під контролем, якщо у вас діабет. Детальніше
  • 1