• Друк
• E-mail

Деталі

Категорія: Статті про нетримання

Опубліковано: Субота, 15 листопада 2014, 18:47

Перегляди: 4519

В Україні, не дивлячись на величезну поширеність нетримання сечі, з цією проблемою до лікаря приходить мало хто. І, на жаль, звертаються зазвичай на такій стадії захворювання, що потрібне вже більш серйозне лікування. Давайте розберемося, чи варто відвідати лікаря із скаргами на неутримання і чого чекати на першому візиті.

Спершу давайте розглянемо основні «відмовки» від звернення до лікаря. Чи справді вони виправдані?

Некритичний стан, чи бажання впоратися без лікаря.

Звісно, вам самим вирішувати, наскільки вам заважає жити нетримання. Якщо вам це не заважає, можна й справді не звертатися до лікаря. Але в такому випадку обов’язково виконуйте наші рекомендації із статті про самодопомогу вдома. В легких випадках виконання цих простих порад допоможе вам позбутися нетримання самостійно без лікаря. Якщо ж це не допомагає, все ж не варто чекати, доки стан погіршиться, адже тоді лікуватись потрібно буде більш ґрунтовно, можливо навіть знадобиться хірургія, крім того, можна пропустити таким чином серйозний недуг.

Вік.

Немолодий вік, звісно, поважна причина, проте не може бути відмовкою, щоб не робити нічого. Неутримання лікується у будь-якому віці. Якщо неутримання у літньої людини, то вона сама (або небайдужі родичі) просто зобов’язані прийняти міри, щоб позбутися неутримання і лікар повинен стати вашим помічником у цьому. Кожна людина прагне незалежно від віку бути самостійною і вести незалежне повне життя. Неутримання аж ніяк не допомагає у цьому. Тому не зволікайте – дійте!

Брак часу чи грошей.

В нашому житті гроші і час у хронічному дефіциті у переважної більшості людей. Більшість відкладає справи, що не є нагальними, на потім, щоб вивільнити собі зайвий час та ресурси для відпочинку, чи потрібних речей. Це зрозуміло. Проте за цим усім забуваємо, що здоров’я - це така підступна річ, що якщо не дбати про нього вчасно, то воно потім не дасть вам насолодитись ні грошима, ні речами, ні часом. Тому заплануйте свій час та гроші для боротьби із неутриманням. Спробуйте почати з домашнього лікування, це недорого і при цьому, можливо, воно позбавить вас від більших затрат у майбутньому.

Соромно.

Неутримання – це «незручна» тема для розмов навіть із близькими. Часто люди воліють не розказувати про цю незручність навіть найближчим родичам – чоловіку, дорослим дітям. Звісно, спробуйте, нікому не кажучи, почати боротьбу із нетриманням, виконуючи рекомендації по самодопомозі. Проте, якщо вам це не допомогло, то доведеться все-таки відвідати лікаря. Лікар – це людина, для якої ваша хвороба «робочий момент» і соромитись тут не треба. Пам’ятайте, ви пришли «за адресою» із скаргою на неутримання. Дайте можливість фахівцю виконати свою роботу, проконсультувати вас і спробувати вилікувати. І зрозумійте, що краще перебороти сором на візиті у лікаря, ніж засоромитись від «мокрого одягу» в найнезручніший для цього момент свого життя.

Отже, ви вирішили звернутись із нетриманням сечі до лікаря...

До якого лікаря-фахівця звертатися з неутриманням?

Нетримання сечі лікує уролог. Нетримання калу – проктолог.

Як підготуватись до візиту до лікаря?

На першому візиті лікар спробує встановити діагноз на основі ваших скарг. Для цього може задати додаткові запитання такого типу:

• Як довго у вас проблеми із нетриманням сечі?
• Скільки разів на день у вас буває підтікання?
• Чи відчуваєте ви, що вам необхідно відвідати туалет перед тим, як станеться мимовільний витік сечі?
• Чи зразу ви відчуваєте, що ви помочилися?
• Чи ви мокрі більшу частину дня?
• Чи одягаєте ви захисні засоби від випадкового протікання? Які і як часто ви їх змінюєте?
• Чи уникаєте ви людних місць при імовірній можливості протікання?
• Чи були у вас інфекції сечовивідних шляхів у минулому? Чи можуть бути вони зараз?
• Чи важко вам контролювати сечовиділення при кашлі, чханні, коли ви смієтеся?
• Чи важко контролювати сечовиділення, коли ви бігаєте, стрибаєте, ходите?
• Коли важче контролювати сечовиділення - сидячи чи стоячи?
• Чи бувають у вас запори, як часто і наскільки довгі?
• Чи можете ви щось зробити, що допомогло би вам утримати протікання?
• Чи звертались ви до лікаря з цією проблемою раніше? Чи допомогло лікування в минулому?
• Чи пробували ви вправи для м’язів тазового дна (вправи Кегеля)? Чи допомагають вони вам?
• Які процедури, операції, або травми у вас були?
• Які ліки ви приймаєте?
• Чи п’єте ви каву? Скільки?
• Чи п’єте ви алкоголь? Скільки?
• Чи курите ви? Скільки на день?
• Чи є у вас діабет і чи хтось із вашої родини хворіє на діабет?
• Чи є у вас які-небудь інші симптоми?

В розумінні проблеми неутримання лікарю дуже допомагає заповнення пацієнтом Щоденника неутримання. Тому після першого візиту він може попросити вас заповнити його та прийти з ним на наступну консультацію. Рекомендуємо вам зробити це ще перед першим візитом, це зекономить ваш час і гроші.

Також лікарю необхідно зробити візуальний огляд та оцінку стану промежини та сечовивідних шляхів. Якщо ви жінка, то обов’язково спочатку відвідайте гінеколога, щоб оцінити стан тазового дна та виключити інфекції та запалення. І прийти на перший візит до уролога вже із заключенням гінеколога. За необхідності уролог направить додатково до невролога чи проктолога.

Лікар може направити вас на популярні аналізи - сечі, аналіз на урогенітальні інфекції, направити на УЗІ сечовивідної системи.

Можуть бути також проведені специфічні види обстеження.

• Цистоскопія (огляд сечового міхура всередині);
• Вимірювання кількості сечі, що залишилася після сечовипускання;
• Уродинамічні дослідження (вимірювання тиску і швидкості витікання сечі).
• «Кашлева проба» для вимірювання ступеня неутримання сечі.

Отже чого очікувати від першого візиту?

Майте на увазі, якщо ви прийшли до лікаря з проблемою неутримання вперше, раніше не робили вправ Кегеля та тренувань сечового міхура, у вас немає симптомів запалення та інфекцій, болю, то компетентний лікар завжди спершу вам запропонує з півроку виконувати вправи та заходи зазначені нами у розділі про самодопомогу. Тобто назначить тренування м'язів тазового дна, або тренування сечового міхура. І лише якщо вони не допоможуть, розпочне глибинне урологічне дослідження і, можливо, запропонує медикаментозне чи хірургічне лікування.

Як вберегтись від неадекватних медиків?

На жаль, таких теж вистачає в наших реаліях, причому адекватність не пов'язана, як правило, ні з віком, ні з місцем роботи лікаря. Тому довіряйте, але перевіряйте! Завжди можна звернутись до іншого фахіця, якщо є сумніви в компетентності і адекватності медика, що надав рекомендації.

Якщо ви прийшли вперше із скаргою на неутримання до лікаря і вам одразу без зайвих розмов запропонували не мучити ні себе, ні лікарів і одразу вилікуватись за допомогою простої операції з гарантією 99-100% , то можливо перед вами «підприємець у білому халаті», а не лікар що «лікує людей, а не хворобу».

В будь-якому випадку знайте, що за світовими медичними стандартами та протоколами рекомендацією першого вибору лікаря є фізіотерапія, а не хірургія.

• Друк
• E-mail

Деталі

Категорія: Статті про нетримання

Опубліковано: Середа, 15 липня 2015, 11:43

Перегляди: 3137

Прокладковий тест – простий метод, що дозволяє оцінити стадію нетримання. Суть методу полягає у визначенні об’єму неконтрольовано виділеної вами сечі за допомогою зважування вашої прокладки. 

Інструкція до проведення та оцінки:

Для проведення тестування вам знадобляться:

• гігієнічні прокладки;
• точні ваги (можна кухонні з точністю +-2 гр.);
• годинник;
• засоби для запису.

Як проводити тест?

1. Зважте ще невикористану прокладку та запишіть її вагу.
2. Встановіть прокладку та запишіть час встановлення.
3. Після закінчення часу тестування зніміть прокладку та одразу зважте її.
4. Запишіть результат зважування використаної прокладки.
5. Вирахуйте різницю у вазі між невикористаною та використаною прокладками. На скільки вона стала важча? Запишіть результат тестування.
6. Оцініть результат тесту за шкалою самостійно, або покажіть вашому лікарю.

Поведінка під час тестування:

В залежності від ситуації, тестування можна  проводити з фізичним навантаженням, або просто займаючись звичайними справами. Обов’язково запишіть чим займалися під час тестування. Пийте звичайну для себе кількість рідини.

Час тестування.

Існують різні стандарти щодо часу тестування:

Спрощений - дозволяє приблизно оцінити ступінь нетримання:

Час тестування – 4 години. Залежно від вашої ситуації, ви можете  користуватись одною прокладкою протягом цього періоду, або змінити кілька. Якщо скористались кількома, потрібно оцінювати сумарний результат за всіма прокладками.

Для зручності в тестуванні можете скористатись готовим бланком для даних, який можна скачати тут.

Деталізований – дає детальну інформацію лікарю щодо ситуації із нетриманням. Під час проведення, рекомендовано також вести «Щоденник нетримання», де фіксується кількість випитої рідини.

Час тестування  – 24 години, бажане 3-разове повторення тесту. Частота зміни прокладок – 1 година.

Для зручності в тестуванні рекомендуємо фіксувати дані у готовому бланку «Щоденника нетримання», який можна скачати тут.

Оцінка результатів:

Якщо ви проводили тест за спрощеним стандартом (4 години), оцініть ступінь нетримання за такою шкалою:

Початкова (крапельна стадія) – до 50 грам

Легка – 50-100 грам

Середня –  100-200 грам

Важка – 200-300 грам

Дуже важка – більше 200 грам

Якщо ви проводили тест за деталізованим стандартом (24 години), зверніться з результатами тесту до лікаря, для діагностики. 

• Друк
• E-mail

Деталі

Категорія: Статті про нетримання

Опубліковано: П'ятниця, 14 листопада 2014, 22:24

Перегляди: 12367

Перший крок у подоланні проблеми нетримання - це прийняти для себе рішення не миритися з нею. Нетримання виліковне і терпіти його навіть у слабкій формі є нерозумним рішенням. Почніть з виконання простих перших рекомендацій медиків:

Якщо у вас стресове нетримання, то у переважній більшості випадків це пов'язано із слабкістю м'язів тазового дна. Тож якщо у вас трапився випадок нетримання сечі без позиву на сечовипускання під час фізичного напруження, чхання, сміху тощо це означає що потрібно якнайшвидше зайнятися тренуванням м'язів промежини.

Щоб натренувати м'язи тазового дна, рекомендовано:

1) Регулярно та активно займатися сексом. Це забезпечує природну стимуляцію та тренування.

2) Зайнятися фізкультурою. Такі загальнозміцнюючі вправи, як плавання, біг, велосипед, гімнастика тощо дуже позитивно впливають на стан м'язів промежини.

3) Виконувати вправи Кегеля. Слід освоїти та регулярно виконувати спеціальні вправи на зміцнення м'язів тазового дна. Ці вправи полягають в багаторазовому стисканні промежини без участі інших м'язів - сідниць, живота, ніг .Ці вправи дуже ефективні, проте виконувати потрібно правильно, сумлінно та регулярно протягом тривалого часу.

4) Користуйтесь електростимулятором м'язів тазового дна, що за допомогою імпульсів забезпечить тисячі стискань м'язів тазового дна та покращить тонус піхви. Ці прилади є дуже ефективним методом і, що важливо, не потребують особливих вмінь для використання. Потрібно лише 30 хв. часу щоденно для проведення сеансу і перші результати будуть відчутні уже навіть за 1-2 місяці, а інколи навіть за кілька тижнів.

Завдяки SensaTONE,  для того, щоб пройти курс лікування цим методом, не потрібно ходити на процедури до лікарні. Можна придбати прилад і користуватись ним, скільки потрібно, вдома.

Якщо у вас ургентне нетримання:

Потрібно тренувати сечовий міхур. Таке тренування передбачає сечовипускання за розкладом. Якщо ви захочете відвідати туалет між запланованим часом сечовипускання, то постарайтесь потерпіти якомога довше. Спочатку, можливо, потрібно буде запланувати сечовипускання щогодини. Потім збільшити проміжок на 30 хв., поки ви не станете здатні відвідувати туалет раз на 3-4 години.

Додаткові заходи:

• Регулярно випорожнювати кишечник, за необхідності збільшуйте кількість харчових волокон у вашому раціоні.
• Киньте палити, щоб зменшити кашель і подразнення сечового міхура. Куріння також збільшує ризик раку сечового міхура.
• Уникайте алкоголю та напоїв з кофеїном, який може стимулювати ваш сечовий міхур.
• Схудніть, якщо це необхідно.
• Уникайте напоїв і продуктів, які можуть подразнювати сечовий міхур - гостра їжа, газовані напої, цитрусові фрукти і соки.
• Якщо у вас діабет, тримайте рівень цукру у крові під контролем.

Порада: Перед тим, як починати тренувати м'язи чи сечовий міхур, заповніть щоденник неутримання та зробіть прокладковий тест. Через деякий час заповніть його ще раз, щоб оцінити свої успіхи.

Випадки, коли слід обов'язково звертатися до лікаря:

• Якщо виконання рекомендацій на зміцнення м'язів тазового дна та тренування сечового міхура не допомагають протягом півроку.
• У вас був запор більше 1 тижня;
• У вас каламутна або кривава сеча;
• Часта необхідність мочитися;
• Біль або печіння при сечовипусканні;
• У вас був епізод неутримання, пов'язаний із емоційним чи психічним станом;
• Ви приймаєте ліки, які можуть викликати нетримання сечі (але не змінюйте і не припиняйте прийом будь-яких ліків, не порадившись із лікарем);
• Вам більше 60 років, у вас тільки почалося нетримання сечі і у вас виникли проблеми із пам’яттю, або складності із турботою про себе.
• Ви часто ходите в туалет, але кількість сечі, яка витікає – мала.
• Ви відчуваєте свій сечовий міхур навіть після його випорожнення.

 Лікарі, до яких слід записатися на прийом із скаргами на нетримання сечі - уролог та гінеколог (для жінок).

Увага! Обов’язково викликайте швидку допомогу, якщо ви раптово помочилися і у вас є:

• Складність говорити, ходити;
• Раптова слабкість, оніміння або поколювання в руці чи нозі;
• Втрата зору;
• Втрата свідомості або запаморочення;
• Втрата контролю над кишечником.